Коли нічого не залишається вірного
лампа більша за місяць.
Чай – замінник алкоголю.
Час пливе повільно.
Це як залишитись на вулиці -
і нічим вкритись,
і сонце, хтиво мружачись,
ніяк не падає додолу.
Коли забув і хто, і з ким, і де, і як, і нащо
тиша шарпає витками джазу.
Попільничка геть запльована.
Ти в коробці квартири,
піраміді потреб,
у колі бажань.
Ти – вірус сказу.
У руках чужих,
на губах чужих,
у головах чужих.
Навіть звук телефону викликає відразу.
Виживу – сміх.
Виживу – враз.
Виживу -
навіть не заради Вас.
А просто – пограюсь ще.
Бог наказав.
