Із замальовок природи України (після поезій В. Голобородька)
Гойдає вітер мереживо на кронах дерев,
Ховається гусінь у листя немов у схорон,
А шпак обстежує їх, шукає їдока,
Знайде, ковтне і знов чатує на кривдника.
Коли відшукає пташиний детектив,
Серед крони мережива, останнього злодія,
У затишку зелені, на декілька хвилин,
Настане дивовижної природи гармонія.
*******
Десь за горами, йде вже осіння пора,
Вкриє дерева розсипом золота вона,
Змиє дощами сірий пил з намиста доріг,
Що в'ється серпанком на просторах земних.
Серед гір і степів, міст і сіл, лісів і долин,
Через ріки і поля, туди де сходяться небо і земля,
Повз колодязяних журавлів, білих хатин,
Обплетених хмелем тинів з глечиками із-під молока.
Повз чорні зіниці, сумних вікон без скла,
Покинутих обійсть у селах і хуторах,
Де мальви, ніким не политі згоріли до тла,
Все це моя рідна земля, український мій край.
