... Все життя із заплющеними очима...
Я б не радила тобі прокидатись зараз
і неважливо, що сни вбивають відсутністю-
все, що здійснилось...все,що сьогодні сталось
буде позначено болем чи просто грубістю.
На віях твоїх ще нудьгує білява фея,
розплющиш очі - впаде,розіб"ється...спокій.
А поки дрімаєш - щасливий, коханий нею,
блакитноокий...зеленоокий... Доки?
Просто хотілось мовчати ось так-сльозами,
бо я ж не бажала їй смерті,тебе я собі бажала
навіки, на мить - кожне слово у прірву гудками
( Ти спиш,не прокинешся...як же мені тебе мало!)
Знати хоча б, що у снах ти зі мною,
що віриш у ночі, в багаття...і в зими.
* тільки для чого звучиш безперервно луною?
змушуєш бачити чітко цей світ між сліпими?*
Все таки фея твоя ще занадто юна,
вії нічні - це її невблаганний ВСЕСВІТ.
Гаснуть зірки і тужливо ножем по струнах-
переросте, перемовчить, перекреслить...
... Все життя із заплющеними очима...
Все таки фея твоя ще занадто юна,
вії нічні - це її невблаганний ВСЕСВІТ.
Гаснуть зірки і тужливо ножем по струнах-
переросте, перемовчить, перекреслить...
- вірш сильний!
Biryuza відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
