Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Віктор Ох: СОНЕТ № 6 - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Марічко!Любити людей іноді нелегко, а іноді й не хочеться. Але це єдиний шлях. Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Лялю! Доки нам ще щось цікаво - доти ми і молоді! З Новим Роком! Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Скоріше, охо-хо!Дякую за оцінку! З Новим роком! Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, вороги треба, щоб бути в тонусі. А друзі, щоб було з ким по сто грам. З Новим роком! Omega, 29.12.2010 - 22:51
Гарний вірш, здорова і зрозуміла філософія вселюдської любові. Як на мене, саме остання фраза визначальна. Намагаюся саме так жити: це правильно і по святому письмі, і по феншую, і по Наталі Правдіній та ін. Це здорово! Хто не знає - раджу спробувати. Враження, ніби відпускаєш власну душу у світ любові.
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за оцінку і такий гарний коментар!Ці сонети в вінку сонетів намагаються опоетизувати принципи Колохреста. |
|
|