«Лета к суровой прозе клонят»
(А.С. Пушкин)
«И я сегодня прозе говорю –
входи в мои стихи и будь как дома!»
(Ю. Левитанский)
Поет я молодий лише умовно.
Старим почав витати серед хмар.
Я знав, що рими, розміри і форми –
це лиш прийоми гіпнотичних чар.
Поезія – облуда чарівлива,
розкішних фраз дурманячий туман
і для оманливих польотів крила,
принадне ошуканство і обман.
Усе це зрозуміти я ще в змозі.
Терплю свербіж писання, зазвичАй.
Та поки-що кажу я власній Прозі:
«Ще походи де-небудь, погуляй!»
Який же пощтовх був "витати серед хмар?"
Цікаво просто стало не на жарт!..
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Коли з"являлася вільна хвилинка замість підбирання слів у решітку кросвордів, став підбирати їх в рядки віршів. Можна було б зайнятись чимсь достойнішим - та не зумів...
гарні роздуми, які переросли у чудовий вірш, от тільки здається мені. що не потрібно зайвий раз наголошувати такі слова, як "облУда, та омАнливих" бо там наголос і без того падає на потрібний склад
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Гаразд, Тарасе, наголос забрав. Слова не часто вживані - показав для наших русофонних друзів.(Наприклад, Азарова)
