Сьогодні я зустрілася з минулим -
Воно мене, наївне, не впізнало.
Про Попелюшку казку розказало -
І я згадала те, що вже забула.
Минуле все шепотіло, говорило
І аж до ранку не давало спати.
Йому про себе мала щось сказати,
Воно ж - на плечі руки умостило:
- Не треба, дівчинко, це буде сьогодення,
А я із відти, де ти вже не будеш.
Щось пам’ятатимеш, а щось забудеш;
Сьогодні свято, завтра день буденний.
Пішло минуле - нам не по дорозі,
Та й так спасибі, завітало в гості.
І ластівки пірнали в високості…
Майбутнє ж зачекалось, вже на розі.