Буду, сказав я, себе пильнувати,
Дай мені, Господи, не прогрішить!
Часом уста на вуздечці тримати,
Поки безбожний на варті стоїть.
І занімів я в болючім мовчанні,
В серці моєму вогонь запалав,-
Боже, вкажи мені день мій останній,
Літ моїх міру нехай би я знав.
Вік мій - ніщо проти Тебе, мій Боже,
Кожна людина - марнота земна.
Тільки молитва мені допоможе,
Тільки на Тебе надія одна.
Хай нерозумний з мене не сміється,
Я не відкрию вже більше вуста.
А від докорів життя обірветься,
Врешті скінчиться мирська суєта.
Я мандрівник, я всього лиш прибулий,
Візьме земля і мене, і мій біль.
Ти ж бо караєш закони забулих,
Нищиш привабливість їх, наче міль.
Буду благати Тебе я сльозою,
Гнів мою голову хай обмине,
Я ж підкріплюся Твоєю любов`ю
Перш, ніж піду,- і не буде мене.
