Бентежно, світло! Я - щаслива!
Хоч ти давно уже не мій.
Та іноді шалена злива
Сльозою доторкнеться вій...
Так легко й просто, сонцесяйно
Душа клонована навік,
Сповита музою печально,
Омита тихим плином рік.
Сніп мрій зв"язало перевесло -
Не нам чекати до весни...
І тільки лиш старий маестро
Смичком торкнеться до струни.
В житєву осінь оглянуся,
Сльозою вмиюся в тиші...
Чарівних струн смичком торкнуся -
Бентежно, світло на душі,
Бо я - щасливий!
Хай омитий
Печаллю нездійсненних мрій,
Та, все ж,
Коханням оповитий
Так сонцесяйно, вірше мій!
Тамара Шкіндер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Цей переспів доповнює зміст вірша так, ніби маестро висловлює думки вголос. Гарно, Сергію, Дуже дякую.