Давно я віршів не писала,
Давно на самоті з думками не була.
Тоді тебе я просто не кохала
І не тобою я тоді жила.
Для мене будень сенсу набуває,
Бо лиш тобою я живу.
І серденько моє палає,
Бо я лише тебе люблю!
Про тебе мрію, друже милий,
Тебе одного лиш люблю.
Ти маєш такий погляд щирий,
Пробач за почуття, тебе молю.
Якби ти знав, що зараз відчуваю,
Якби ти знав, як сильно я люблю.
Немовби в небо відлітаю,
Немовби я із ангелом живу.
Читаєш ти і розумієш,
Що ці рядки для тебе я пишу.
Надіюсь я, ти зрозуміть мене зумієш,
Повір, я все як є лишу.
Пишу рядки останні я,
Пишу про те, що я кохаю…
І знай, моя душа навік твоя,
Що я ніхто для тебе, знаю…
