Банальні речі…
Може так і треба?
Світ із банальностей складається одних:
- О! Як банально виглядає небо!
- живемо не для мертвих для живих.
Звучить банально: « Захищати Батьківщину,
Любити матір, батька, цілий світ».
Щоб не любити – не знайду причини.
Увесь банальний мій дівський рід!
Знаю, банально та Любов прекрасна,
Без неї не прожити нам і дня.
І хоч вона банальність надсучасна,
Саме Любов - народжує життя.
Хто «небанальний»?
Підійдіти хай гляну -
подивлюся у твої очі злі…
Ні! Переконувати я не стану,
Бо і такі потрібні на землі.
Але тобі сучасному байдузі
Скажу слова без відчуття вини:
- Любов і щастя – це не твої друзі,
Без цих банальностей у світі проживи…
Банальне щастя – це не твоя мрія,
Любов банальна – не твоя стезя,
Вірші банальні – не твоя стихія:
Виходить всюди - не твоє життя».
Банальні речі…
Може так і треба?
Світ із банальностей складається одних…
