Шоколад тепер їм тільки плитками,
тижні - вимірюю плівками.
Руки поволі розкидую
теплими снами на молочні подушки.
Заливаю спину крохмальними ріками
і цілую тебе ніжно за вушком.
Вкотре,знаючи відповідь,
мов ненаситна,запитую:
-Який термін придатності у слова "вічність"?
Мабуть,доти...поки ти мене любитимеш!
Палко,одержимо,нестримно міцно.
Зацукрилась словами,ними ж злиплась,
ніби перетинка між язиком і піднебінням.
Я народилась у липні,коли цвіли липи,
їх оберемками виривали з корінням
засмучені люди,щоб напитись чаєм
"липовим"...Несправжнім?
Лікувати ним депресивні простуди,
полоскати горло істеричними криками.
-Який термін придатності у слова"завжди"?
-Яке відображення у "багатоликості"?
-Яка брехня приховує "правду"?
Прожити б ще одне життя...Заради єдиного вдалого фото.
На ньому спочатку тільки ти і я.А згодом-просторий будинок,діти,
лабрадор,руде кошеня й привітні
сусіди навпроти.
Спочатку навіть не зрозумів про що цей вірш! Але перечитавши двічі - він виявився чарівною та щирою, переповненою почуттями, і насамперед, коханням розповіддю! До того ж дуже гарною!
Леона Вишневська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Але перечитавши двічі - він виявився чарівною та щирою, переповненою почуттями, і насамперед, коханням розповіддю! До того ж дуже гарною! 
приємно)спасибі!
