Я відчуваю крізь сон дивну присутність
невагомого тіла поряд на ліжку...
Ніби мене проковтнув Бермудський трикутник,
але приємно смакуючи,ніжно.
Непритомнію під вологим простирадлом,
а вікна розплющують повіки до параду планет.
В грудях застрягло гроно,хмільне,виноградне.
Я, зриваючи з себе шкіру, кричу душі:
-Забирайся,нестерпна, геть!
Серце поранене шматком криптоніту,
пише листи на латині з адресою:"Космос".
Всередині тихо і млосно...
Не читай їх,вони тебе можуть вбити.
Тамую подих ковтком міцного віскі,
щоб відчувати твій Сатурн наосліп.
Декілька років поспіль наповнювати спогади
розчином солодких мікстур,
рвати їх на собі без анестезії, різко.
Пришити струмом думки до плоті, обережно, ретельно.
Нехай снують довкола павутину...
Твій дотик відверто хтивий, інтимний,
від нього тремтять коліна і спадають тонкі бретельки.