У ліс під Новий рік якраз
прийшов такий указ:
«Подія вельми історична,
віп - гості з’їдуться столичні,
всі методи догоди в силі,
готель щоб був в сучаснім стилі,
концерт на європейськім рівні
(ждуть гонорари всіх потрійні),
Що ж до артистів – то артисти
повинні бути голосисті.
Не лиш талантами вражати,
гостям, найперше, догоджати…
Зібрали лісових солістів,
провели конкурс вокалістів.
В журі Осел ввійшов, Вівця,
які не мовлять і слівця
без Вовчої ухвали й згоди
(від них ні толку, ні погоди).
Була для «ширми» там Сова.
Був Вовк (як завжди, голова.
Хоч він від роду в співах «чайник»,
та над журі прямий начальник),
Провели кастинг. До Косулі
ще голос приєднавсь Зозулі,
була Ворона і Зайчисько,
який не бачив нот і близько,
Кажан старий та ще Ховрах,
який пищав лиш «ох» і «ах».
Пацюк, Їжак і Горобець,
і чорний Ворон під кінець.
Одне лиш солов’їне соло
звучало сонячно й прозоро.
Та десь-то карта так лягла –
Зозуля всіх перемогла.
Що з того, що лише ку-ку
уміла на своїм віку?
Зате її зухвале «я»
гучніше пісні Солов’я.
Та ще й начальству накувала
щасливих літ життя немало.
І пісенька на зміст проста:
хвалила Вовчого хвоста.
Зозуля мала ще манеру:
співати тільки під «фанеру».
Навіщо ноти і слова?
- Негідно! – мовила Сова.-
І слухати й дивитись бридко!
Відтоді там Сови не видко.
А де ж подівся наш соліст,
що мав до пісні слух і хист?
Листочки в лісі шелестіли,
його в догоду Вовку …з’їли.
ого! сильно...
Христа теж свого часу "з'їли" і подавилися, до речі... )))
Так що хай собі піонерські конкурси живуть... Піонерам потрібна ж якась забава... )))
Omega відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
