1.
Небо високе – на теплу погоду.
Світанок, як півень, прочистив горлянку.
І сонячний промінь упав у воду,
Як срібна ложка в прозору склянку.
2.
Цей літній день вже відсвітив давно.
І блискавиця затупила вістря.
А ніч, немов густе й п’янке вино,
Розлита в келихи з прозорого повітря.
3.
Час обжинків, стиглих яблук
час –
Завагітнів осінню
Спас.
4.
Покрите небо чорним полотном,
Вікно у дощ ще із весни відкрито.
Я п’ю повітря й дихаю вином
Тієї ночі, що спалила літо.
5.
Всевишній уже
вимикає літо
Й вмикає осінь.
Вона хай світить…
