Колись зимове пір’я наповнювало грудень,
Ліпили сніжну бабу, кидалися сніжками,
Лице втирали снігом, й розхристаннії груди…
Невже щось геть змінилось з прийдешніми роками?
Колись гуляли коні зеленими степами.
Пишались врожаями, збираючи колосся...
Тепер – тремо асфальти спітнілими ногами.
Втрачаємо здоров’я... Що в світі відбулося?
Облиш, не все так гірко, як думається зразу.
Міняються ландшафти, руйнуються споруди…
Минуле – є незмінним. Не повернути часу…
Та знай – живеш колишнім – майбутнього не буде.
просвітлені кажуть що треба жити теперішнім кожною миттю життя і не думати ні про минуле ні про майбутнє... хоча від найкращих спогадів минулого не втечеш Зновим роком і з Різдвом Христовим!!! щастя !! кохання!!! творчої наснаги!!!! 5/5
Віктор Нагорний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Облиш, не все так гірко, як думається зразу.
Міняються ландшафти, руйнуються споруди…
Минуле – є незмінним. Не повернути часу…
Та знай – живеш колишнім – майбутнього не буде.
Як мудро сказано!!!!!! Браво!!!!
Віктор Нагорний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Минулому подякуймо, проаналізуймо (хто як уміє словами чи слозами), а майбутнє торуймо для щастя і радості в нім! Гарно написано, мудро. Щасти у гарному майбутньому!
Віктор Нагорний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Зновим роком і з Різдвом Христовим!!! щастя !! кохання!!! творчої наснаги!!!! 
5/5
