Нічка вже пройшла,
І настав день новий.
Що то за така сила?
Завжди повертає в час старий…
Так хочеться все забути,
Розплутати оці тенета.
Назад і так це не вернути,
Не можу більше я страждати!
Важко по світі одній ходити,
Не мати поруч сильної руки.
А так хочеться на мить взлетіли,
Та йдуть лише роки…
Знаєш, ти такий чарівний,
Шкода, що ти не мій.
Такий активний і надійний,
Сильний, енергійний, та не мій.
Інколи буває якось так.
Втрачаю зараз я надію.
Можна сказати і ніяк,
Все ж про тебе досі мрію.
Згадую іноді ті дні з тобою,
Не вірю, що це було колись зі мною.
Візьми ж, будь ласка, руку мою
І поведи назавжди за собою...
