От і вечір.Моя депресія розпростає метрові крила.
Закриває весь світ від мене образом того,кого любила.
Я про нього в минулому вже.Ви не вірте,а я намагаюсь.
Дивлюся у небо.Десь там Господь.Я,укотре,йому покаюсь.
От і ранок.Моя улюблена суміш кави і нікотину.
Намалюю красиву посмішку.Він не знатиме,що я гину.
Він не знатиме.Не питатиме.Він давно на це наплював.
І поплакала б-часу обмаль.На сьогодні так багато справ...
От і день.У натовпі людей все ж гостро почуваюсь одинокою.
Ще трішки.День у клопотах пройде,буде вечір самотнього спокою.
Я його проведу як відлюдниця-у компанії тільки з книгою.
Все у мене нормально,не думайте.Я ще виживу.Я оклигаю.
Все у мене нормально,не думайте.Я ще виживу.Я оклигаю. -от і правильно. Викинути із серця близьку людину дуже важко...Та зациклюватись на ній,коли надії на відновлення стосунків вже немає,не варто.Собі ж гірше.Новий день завжди дарує нові надії.
Оксютка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
1.Змінити одне хоббі на інше. 2.Поставити собі іншу ціль в житті. 3.Це, що вам зараз здається головним, може бути не основою життя. 4.Ніхто не може допомогти людині краще, ніж вона собі.
Оксютка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Викинути із серця близьку людину дуже важко...Та зациклюватись на ній,коли надії на відновлення стосунків вже немає,не варто.Собі ж гірше.Новий день завжди дарує нові надії. 
