Немає сил і нагороди вже не ті,
Розвіялися в полі слова мої.
Зачекає хвилина і море не згадає
А в горах чути відлуння: кохає.
Під небесами,наче птах гуляє воля,
З холодного джерела п*є воду доля.
А слів моїх не вистачає на міста
Я зрозуміла що горда і пуста.
А горобина падала на сніг холодний,
Ти казав неначе на любов голодний.
Я плакала гірко щоночі
Та на стінах були фото,а там твої очі