О, древні Музи – дочки Бога Зевса!
Мислителі чарівності світів,
Творці могучості для пристрасті поетів,
Богині пам'яті, загадки дивних снів …
У кожній з Вас свій атрибут і тайна,
Мистецтво для наук і для думок.
Чого бажає ваше ніжне серце –
Таким і буде мій у творчість крок…
Споконвіків з приходом Музи,
Серця на зустріч з мрією спішать,
Приходять найпрекрасніші моменти –
Думки натхненням і осяянням горять…
Тому і я, як в древності поети,
Схиляю розум в розповідь казок,
Пісні лунають знову болем в серці,
Благословенні в таємничості танок...
То Калліопа зазирне тужливо –
Веде в поезії бурхливий водопад,
Чи на жертовність мовчки спонукає –
На подвиг долі побороти страх…
То Кліо у історію огорне –
У світ скрижалей і пергаменту виток,
Призначення знайти допомагає –
На новий знову спонукає крок…
Журливо, слізно входить Мельпомена
Із маскою трагічною в руках…
У Талії така ж, але комічна –
Так, ніби, поведуть мене в театр…
Дадуть життєвий досвід і підтримку –
Я без куліс зіграю роль свою
І без суфлерів знатиму сценарій,
Бо кожне слово я душею підберу…
А Полігімнія – це скромність і молитва,
Духовну ліру в руки я візьму –
Священних гімнів вчитиме співати
Навіщо, справді, зовсім незбагну…
Складу молитву чи, можливо, оду
Душі, стражданням, навіть почуттям…
Молитиму сьогодні тихо Небо,
Щоб сил Господь побільше дав.
Можливо не чекала Терпсіхору,
До танцю нині зовсім не спішу,
Але ж вона гармонію створила
Між світом грішним й тим, що у Раю…
Вона єднає тонку душу з тілом –
У ритм один поєднує життям,
В глибини серця зазирнула сміло
І досконалість оселяє там…
Уранія із космосу спустилась
І кличе в світ зірок та пізнання,
Священну тягу до високого вложила
І до прекрасного заманює в думках.
Небесну сферу принесе в дарунок, –
Дозволить думам зазирнуть туди,
Щоб тайни зоряного Неба
На допомогу неупинно йшли…
На флейті раптом Евтерпа заграє –
Очищення даруючи мені
До музики вірші мої вкладає,
Щоб радістю лунали для душі.
Почує музику віршовану Ерато –
Кохання в них і лірику вкладе,
Окрилить знову – дасть надію й віру
І вище хмар думками підійме.
Як вдячна Вам, що сили пробудили,
Приховані далеко так в душі
Гармонії мене в житті навчили,
Даремно щоб не загубилися путі…
Крізь час проносите вогонь священний,
Ви – джерело прекрасних нових снів
Не забувайте й далі з піднебесся зазирнути
Й життям керуйте іноді моїм…
Ви ж захист тим, хто із прекрасним в дружбі
То ж не карайте, що воюю крадькома,
Що не завжди підвладна вашій волі
Й думки, буває, витрачатиму дарма…
На побут, злість, образи і докори,
У боротьбу з зухвалістю піду,
Не огорнуся як належить почуттями,
Чи, навіть, вашу роль собі візьму…
Ви покровительки мистецтва –
Служителів пісень, віршів, казок,
Гри на музичних інструментах
Чи тих, хто вчитиме новий танок…
Я, як і Ви, не знаю марнославства, –
Борюсь за чистоту усіх стремлінь,
Завжди готова надавати допомогу
Тим, хто її насправді захотів…
Прошу у Вас благословення,
Натхнення Муз, надію вберегти,
Свою в житті знайти стежину,
Призначення реальне віднайти.
Ви, ніби, нитка між людьми і Богом,
Як Ангели Небесні всіх часів,
Тому, напевно, в мене поселились,
І стали принципом очищення душі..
Коли насправді з Вами подружилась?
Коли усіх ввібрала, як нектар –
В прекрасну таємничість погрузилась,
Щоб віднайти у спілкування дар?…
Чи навесні, коли прийшло кохання,
Чи в ніч, коли сама на світ прийшла?…
Але чи варто надто думати-гадати
Якщо вже доля цього додала?
Можливо, з першим снігом впали
Ви, як пушинки, у моє життя…
Чи цвітом ніжним проросли весною,
Як тільки крига в небуття пішла?
Можливо, прислані Ви Небом
В той день як вибирала фах…
Хтось Музу побажав зустріти,
Благословивши новий шлях?
Напевно все ж щаслива я у Бога
І стільки явно, чи думками, чи тайком
Мене, мабуть, благословляли щиро,
Що Ви прийшли усі отак гуртом!
То ж сміло помандруємо до мрії
Усі разом за кроком знову крок
Шляхом тернистим спроб щоденних,
Щоб не творити зайвих помилок!
*Музи — у грецькій міфології дочки Зевса й Мнемосіни, Богині поезії, мистецтв і наук. Кожна Муза покровителька окремого напрямку, а сааме: Калліопа –епічна поезія; Кліо – історія; Мельпомена – трагедія; Талія – комедія; Полігімнія – гімни, духовність, жести; Терпсіхора – танці; Уранія – астрономія; Евтерпа – лірична поезія; Ерато – любовна поезія
ID:
325358
Рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата надходження: 26.03.2012 23:09:02
© дата внесення змiн: 26.03.2012 23:09:02
автор: Lilafea
Вкажіть причину вашої скарги
|
