Зачекати? Навіщо? Ми далі ідемо
Через труднощів терни стопу посила.
Ти мені не потрібна, ти чуєш, дилемо?
Ти порізана вітром сира ковила.
Начувайся, якщо ти посмієш благати
Залишитись з тобою! Я буду лихий.
Не доводьмо до цього, не смій вимагати,
Щоб віддав тобі в руки життя мого кий.
Я для себе, але ще колись буду батьком.
Для сім'ї - все, що мріє дружина моя
Я дістану, але ж і не скоробагатьком
Відтворюся, бо завжди за працю стояв.
Якщо думка ця щира для тебе, мов лезо -
Розрізає збудовані мрій відчуття.
Забирайся, очисти життя мого плесо,
Цементуйся в своє нецікаве буття.
