Про ледащу хочу діти,
вірш цей написати,
Є про що тут говорити,
Правди не сховати.
Росте хлопчик у батьків,
Гарненький, мов квітка,
Кращий між всіх малюків,
Та немов сирітка.
Нема сестрички, нема брата,
Він одна дитина,
Пуста йому чомусь хата,
Мовби сиротина.
Є цяцьок у нього досить,
Що так лиш немає,
Та дере він завжди носа,
Не з ким не гуляє.
Сам не вміє він нічого,
До пуття зробити,
Є звернутися до кого,
Правди ніде діти.
Тут бабці, дідусі,
Мама є і тато,
На поміч біжать усі,
Єдине ж дитятко.
Бабця літачка купила,
А дідусь машину,
Мама розчесала, вмила,
Калічать дитину.
Не дають йому до рук,
Кусок мила взяти,
Бо єдиний їх онук,
Буде сльози лляти.
І так кожен день над ним,
Дружно метушаться,
Росте він лінивим, злим,
Всі ще натерпляться.
ID:
334850
Рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата надходження: 03.05.2012 21:40:51
© дата внесення змiн: 03.05.2012 21:40:51
автор: Антоніна Грицаюк
Вкажіть причину вашої скарги
|
