Сходяться-розходяться мости,
Будуть чи забудуться тривоги...
Рідними лишаються роки
Ті, що залишились за порогом.
Жовкнуть на долонях колоски,
(їх у теплій жмені вже чимало),
Хоч зерня посіяне давно,
Врожаї збирати дуже рано.
Сходяться-розходяться мости,
Де місця найкращі на планеті,
Де на білий світ приходим ми,
Вранці сонце світить у зеніті...
