У парку музика звучала,
Забуті вже давно пісні.
У вальсі пара все кружляла,
Хоч побіліли скроні всі.
Стояла молодь посміхалась,
Старим ще хочеться кружляти.
А до них юність поверталась,
Хотілось їм усе згадати.
Пливли роки перед очима,
Яких уже не повернути.
Багато літ вже за плечима,
Те, що було їм не забути.
Згадалось все війна і голод,
Розруха і убогість всюди.
Серце огортає холод,
Та не здаються старі люди.
В грудях серце стрімко заб’ється,
Як вальс знайомий зазвучить.
Молодість нехай всміхнеться,
Їм дорога тут кожна мить.
И это правильно. 
