Професія не легка,- тепло дарити людям
Вперед потрібно йти, добро оберігать
Бо час наш не легкий і відданий він людям
І необхідно щастя в руках своїх тримать
Мета у них така, що відбирає слово
І необхідно все їм розуміть, щоб час
Ішов за ними в слід, допоможи їм мово
Вони ж надія наша і трудяться для нас
Завжди готові й знають, свою мету, до неба
Схиляють знову й знову свій розум, а журбу
Розсіє сивий вітер її уже не треба
Вони розвіють сум і звеселять юрбу
Немовби слово волі, кружляють ніби птахи
Доносять знов до серця прекрасну милу мить
Лише слова бояться своєї долі трохи
Вони лише нам зможуть новий світ сотворить
Величне слово "вчитель", завжди в житті готовий
Себе віддати людям, щоб край наш процвітав
Він добрий й однозначно на каплю долі строгий
За ради мира в серці давно себе віддав
Не змінний в своїм праві навчає і голубить
Підносить нашу мову в багряну височінь
Не просто він живе, а долю нашу творить
Він створить жовте поле, поверне небу синь
26.07.2004 (Яресько Я.М).
