Грайливо підморгну я песимізму,
Нервових пальців швидшим стане бій,
Черговий вчувши наступ катаклізму,
Коли в душі лютує буревій.
Посипляться думок гучні розряди,
Мов блискавок і грому передзвін.
Картинок розмаїті міріади
В уяві пронесуться навздогін…
До виходу пітьмою шлях накриє,
В зневіри мул ногами міцно вгруз.
У водах безнадії знов по шию…
Розбився на фрегаті Лаперуз.
Невже усе життя мені сидіти
В невдач непрохідній трясовині?
Не бути вільним птахом, наче вітер,
А, мовби п’явка, повзати в багні?
В душі жевріє вогник оптимізму,
Щоб серце знов наповнити теплом,
Потужний давши поштовх механізму,
Який кресалом, гострим, наче склом
Кайдани повсякденної рутини
Розірве, мов божествений титан,
І спалить песимізму павутину,
Чи згодом перетворить на туман.
Ах ти ж шкодник, ти уже наябеднічав про п'явок у багні вони дійсно не існують, бо це занадто густе середовище, у якому б вони не змогли пересуватися та і харчуватися їм там нічим, уяви якби риба у багні пересувалась, так і п'явці треба вода, нехай і брудна але вода. Справа твоя, хай буде новий вид п'явок П'ю за новий вид п'явок. Як ти їх назвеш?
Олександр Обрій відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ага, новий вид п"явок, людей і риб, що живуть на вщент забрудненій території. А й правда, виходить, що жити якось потрібно прилаштовуватись.
Але я похвалила твій твір, а п"явки - другорядне
Олександр Обрій відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую) правильно - п"явок залишимо у спокої, їм і без нас проблем своїх вистачає
сподобалось - і ритм гарний, і образи оптимізму - 5
(до речі, п"явки можуть жити тільки в чистій воді )
Олександр Обрій відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую)) мене теж про п"явки підкалували, яле я знайшов інформацію, що вони, з"ясовується, і в болотах є, і думка, що вони лише в чистій воді існують - повна омана