Як же мені погано!
Де ж це моє натхнення?
Як завжди прокидаюсь рано...
Як завжди, засинаю даремно...
Як розбавити сірі будні?
Як полинути разом з вітром?
Чомусь такі всі нудні,
Блукають млявим світом?
Всі кудись поспішають,
Йдуть метушливо
Чуда вже не чикають,
А на дворі вже злива!
За кораплиною пада краплина,
І об землю вона ударяє,
За людиною тихо - людина,
Метушливо кудись поспішає...
Як мурашка в лиху годину,
Щось несе, запасає,
Склада у хатину,
Чого чикати не знає...
На дворі вже злива вщухає,
Сонце на небо виходить...
Кожна людина ще поспішає
Веселка очиці зводить...
Веселка дивиться кольорами,
Ніхто її не помічає
Люди ідуть рядами,
Ніхто їх не чикає...
І знаєш усе даремно
І люди ідуть рядами
Я так не люблю буденне
Хочу снувати казками...