Крутить віхолом пухнастим
Хуртовина день та нічь,
То зимовий вітер свище
У віконцях льодяних,
Сніг клубиться, замітає
Слід кохання,слід життя.
То моє серденько стогне,
без любові до кінця.
Білим снігом запорошить
Чорні коси,де журба.
Ніжні вуста червоніють,
очі тужать,вже зима.
Прийде весно,е надiя,
Прийде сонячним теплом і
Любові промінь всплине
у том серці,ще живом.
Промінь гострий та гарячий,
Хуртовина злись-пусте!
Очі сяють,перса пружнуть,
Вуста линуть до тебе.
