БУВАЛЬЩИНА Й НЕБИЛИЦЯ ПРО НАШОГО ДIДА ГРИЦЯ
Частина 4. ОДРУЖЕННЯ ДIДА ГРИЦЬКА
Дiд Грицько набрався сили,
У лiкарнi пiдлiчили.
Оклигав, як жив в палатах -
Зиму ж був у депутатах.
Вже приiхав на машинi,
Привiз ще й добра у скринi.
Кожен день мiня костюми,
Сорочки, штани iз "Пуми".
З "Волги" поглядае строго,
Плащ зi шкiри модний в нього,
Й черевики з каблуками,
Зиркають на нього дами.
Тепер дiд вже ого-го-го,
Не впiзнаете старого!
Приодiвся, поголився,
Гарненько причепурився
I добивсь таки свого -
Векла прийняла його.
Й лиш прийшла пора осiння,
Вiдгуляли i весiлля.
Векла довго не хотiла,
Та сама в душi радiла -
Хоч жених вiн й старуватий,
Так зате ж який багатий!
Векла - жiнка не дурна,
Скрiзь обшастала вона,
Все добро до рук прибрала,
Й дiда добре зануздала!
Векла - гарна молодиця,
Iй вже дома не сидиться.
День i нiч вона в дорозi,
Роз"iзджае все на "Волзi",
То в кафе, а то до бару -
Вже шука молодшу пару.
Дiд вiд горя лиш зiтхае
Й ось що нам розповiдае:
- Я живу гiрш, нiж в тюрмi,
Все хазяйство на менi.
Зранку встав - дою корову,
Потiм парю iй полову.
Курочкам ще зерна дати,
I качат нагодувати.
То кошу траву кролям,
То коровi сiна дам.
Тру гарбуз, буряк свинi,
Цiлий день я у багнi.
То запарюю телятi,
То прибрати треба в хатi.
Цiлий день кручусь, стрибаю,
Пораюсь, город сапаю
Iсти також я варю,
Що я тiльки не роблю!
Нема коли i поiсти,
Позiхнути чи присiсти!
I майструю, i тешу,
Сiно з поля сам ношу.
Сам копаю, сам саджу,
Та Веклi не догоджу.
Не впускае i до хати,
Вiдсилае в хлiвець спати.
Ох, вернуться б в депутати!
Я кажу iй: - Векло, Векло,
Не життя в мене, а пекло.
Чи на старiсть я сказився,
Що з тобою одружився.
Втратив глузд на схилi лiт.
Все! Роздучення i квит!
Висновок тут сам собою -
Не одружуйсь з молодою.
Далi буде.
такий рецепт:
