UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Любов Вакуленко: Жалість - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Касьян Благоєв, 09.06.2015 - 23:34
категорично.і неоднозначно. алість і жалісливість - то таки риса всього живого з розумом і серцем. і лукавство можна і за "я тебе так люблю!" сховати. маєте гостре око, маєте розумне перо. а по життю як у вас, що дні ваші наповнює? Любов Вакуленко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви дуже перебільшуєте на рахунок мого розуму, тому що всі моі філософські мініатюри це просте римування думок відомих і невідомих філософів різних часів. Зробила це для себе, бо мені це подобається. Якщо сподобається ще комусь буду рада, але ніяк мій розум не буде претендувати на високе звання філософа. Моі знання це мій власний життєвий досвід і тому я нікого не хочу повчати. А життя моє наповнене працею, на роботі і вдома, щось писати і навіть читати вірші немає часу, бо літо гаряча пора для села. То ж пробачте, що не заходжу в гості.
Назалєт, 02.03.2013 - 21:15
Октябрина (Люба)Повчальні мініатюри - це не Твоя стихія. Тим паче, що більшість із них... Чого Ти за це взялася? Повчати когось - Тобі не важкувато? Не надірвешся? І хто видав Тобі на це право? Тобі Господь заклав задатки талант писати вірші. В Тебе дуже гарно получається. Чого ще треба? Радій із того працюй. Чого Ти берешся не за свою справу? Навіщо Тобі це? Тщеслава мучить? Любов Вакуленко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дорогий Назалєт, по-перше я дуже рада, що ви знову повернулися до моєї творчості, а а це означає, що ви стали краще себе почувати. Це саме головне. По-друге: я ні в якому разі не хочу будь-кого повчати, бо це марна справа. Кожен, почувши гарну пораду, завжди зробить по-своєму; і він буде правий. По-третє: кожна із цих філософських мініатюр належить тому чи іншому філософу, мені просто захотілося озвучити їх в поетичному слові. Гріх це чи не гріх, не знаю, та я знаю напевне, що вже нічого подібного ніколи не напишу. Моє натхнення вичерпалось, хіба що буду писати (інколи) усмішки. А слава мені зовсім не потрібна, бо я не вмію нею користуватися та й не хочу. Саме найголовніше в нашому житті - це здоров"я, бо маючи його ми маємо силу робити щось приємне для інших. Я бачу в цьому сенс, більше нічого мені не потрібно в цьому житті. Будьте здорові, Назалєт.
Інна Серьогіна, 30.11.2012 - 15:05
 Ваша правда! Але ж люди здебільшого саме співчуття і співпереживання називають жалістю. І де вона, ота границя між жалем і жалістю, хто його знає  
Любов Вакуленко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дійсно, Інно, грань невловима. Та жалість, мені здається, це тільки слова, а співчуття - це жива участь у долі іншої людини шляхом навіть самопожертви.  Рада що завітала.
Даринка Цікава, 29.11.2012 - 21:29
Як пожалієш когось - ти вже ворог лютий,Тож будь готовий ти до всього, любий!  
Любов Вакуленко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Жалість, мені здається, це зовсім не співчуття і не співпереживання, а щось низьке й принижуюче... Не треба людей жаліти, треба їм допомагати. 
Любов Вакуленко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
 Оце "ого" сказала десь Ремарк, У філософії вона як Жанна Д"арк... Я лиш у форму вділа, так бува. Це як мелодію зіграти на слова... Любов Вакуленко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
 Сьогодні ви є пан, а завтра злидар рваний. Життя воно таке... Одним словом - нірвана...
|
|
|
||||||||||||||||||||||
