У задньому дзеркалі свого авто
я бачу хмари та втомлене сонце
попереду бачу дорогу із листя
та холодні малюнки сліз осені
вони летять з небес на шосе
нагадують мені про осінь
що пішла назавжди
туди за горизонт
бо там її дім
сховала
в валізи
всі спогади
а разом з ними
поховала назавжди
неповторну, незабутню тебе
я бачу попереду місто
та не бачу в ньому нас
ти зникла назавжди
з моїх карт та соц. мереж
прощай
забуду про тебе
як тільки замовкне двигун
а цей білий сніг накриє усе
прощавай ми не зустрінемось
ніколи більш на цій холодній землі
