|
Легкими, красивими, мрійливими, чистими – до тебе.
Думками. Щоразу, щоночі, що дотику, поглядом – в небо.
Під кожну клітину, гостину, краплину, даруючи нових ,
Сплетінь. Так солодко, тонко і рябко. Ще трохи в обличчя.
А далі: стежини, жоржини,гостини, перлини,чужини.
Для когось з планети, стихають кларнети, читають і досі.
Портрети. На синьому, жовтому, і зовсім самотньому…
І ходять мільйони, а сплять іще більше. Інше , пізніше.
Допоки. Горять, вириваються, тішаться ,вірять –надії.
Такі, що й тепер кожний враз багатіє. Душею, зорею,
У попіл фрагменти. На сходах, трояндах і краєвидах….
Є ти. Чекають безглузді мотиви, пориви – а я загубилась…
Думками. Щоразу, щоночі, що дотику, поглядом – в небо,
В сузір'ях, в кометах величних, і навіть в сонетах – душа,
Твоя. Така незбагненна, мрійлива, щаслива і особлива,
Жила, змалювавши хвилини, краплини,хатини.
Відчувалась в маленькій частині. Для мене – то все.
Солодке, щасливе, мрійливе, рідненьке – Життя.
ID:
414064
Рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата надходження: 30.03.2013 15:42:17
© дата внесення змiн: 30.03.2013 15:42:17
автор: Линска
Вкажіть причину вашої скарги
|
