Він вивчив її напам'ять від п'ят до кінчиків кіс,
Перерахував усі веснянки на її вилицях і навіть на підборідді,
Його чоловіча сміливість танула, наче віск
від жару її волосся з відтінком міді.
Він не спускав очей з її спини в червоному светрі,
у чергах намагався стояти якнайближче, щоб ніжитися від присмаку її парфумів
який давно вже в'ївся у кожному сантиметрі
його бездоганних краваток або костюмів.
Він крадькома стежив за нею в кав'ярнях,
коли її регіт вибухав у грудях, як несподіваний постріл,
а іноді вона приводила інших,
чужих і гарних,
тоді він кидався на вулицю і не тямив себе від злості.
Він знав усі її жарти, підслухані, мов крадіжки,
і ладен був віддати душу дияволу за єдиний дотик устами до її плеча,
натомість вгризався до крику у хтиві стегна на ліжку,
давився брудом чиєїсь плоті, проте мовчав.
Щовечора у нього в кімнаті пахло димом і тютюном,
адже надто боляче було хапати повітря замість її руки,
тіло йому роз'ятрювали жінки,
тижні з роками спливали, немов вода, але
глибоко захована під ребром
його душа була така ж вогненно-руда.́
Дуже сподобалося. Душа під ребром... Вразило
