Десь день проходить, десь і два
комусь за щастя,а комусь біда
комусь за радість, а комусь за страх
проходить час, що виділенний є для нас.
Заплутано звучить, не так?
натомість це життя,
і що з обіймами чекають нас не факт,
та сподівання є
можливо добре, а можливо і нажаль.
Категорично?! Та мабуть що ні,
надіятись на когось по житті
фактично було б добре нам тоді,
та у реальності свої плоди,
при тому, що ростуть вони не там,
де хочем ми і де потрібно нам.
Endre Kote 14.07.2013
Саме життя, як заплутана нить. 
