Повт.Закону 30:19 "Сьогодні взяв я
за свідків проти вас небо й землю,-
життя та смерть дав я перед вами,
благословення та прокляття. І ти
вибери життя, щоб жив ти та насін-
ня твоє."
Спитав мене колега на роботі:
-"Чи легко жить у Божому ярмі?".
Я "виписав" чимало поворотів
І далі мчу по фінішній прямій.
Задав йому зустрічне запитання:
-"Без Бога як? Кажи начистоту."
-"Не годен я зробити порівняння,
Не мав потреби кланятись Христу."
І мовив я про впевненість і спокій,
Христос мені - як гавань кораблю.
Мільйони нас і ми не одинокі,
Не знаю всіх, та кожного люблю.
Даремно кажеш ти:-"Тебе, шановний,
Із вашою мораллю попрош́у...
Пост́арію,- покаюсь, безумовно.
Ще вільним кілька років погрішу.
Не ти один розумний на повчання,
І сам-би міг побавитись винцем.
Критерій визначається бажанням,
Традиції дідівські є взірцем."
Не варто закидать на досвід предків,
Свого життя вони плели канву.
Не скажеш Богу:-"То була чернетка,
Я наново життя переживу."
"Послухай, друже, істини заради
Скажу від себе кілька добрих слів:
Вино не щире, в нім нема розради,
А у жінках розпусних - й поготів.
Вважаєш, я на тому знаюсь мало?
Нажаль, спізнав доволі хибний шлях.
І шинквас, і війна, всього бувало,
Гуляв як вітер вільний у полях.
Зачувши про Христа, казав:-"Не хочу!",
Поборником релігії не був.
Якщо до раю, думав, не доскочу,
То тут хоча-б побільше нагрібу.
Розтрощив Бог мої сталеві пута:
Доволі жити в мороці густім.
Веселим і без Бога можна бути,
Щасливим і свободним - тільки з Ним."
4 листопада 2007 року
Вірш опубліковано:
- Журнал «Далекосхідна хвиля», №18, Хабаровськ, 2010 р.
Дякую Вам за цей вірш. Беру у свою скриньку.
