Немов манить у ліс мана,
Ось така грибна пора,
Все пішло на задній план,
Як зібрати грибний лан.
Зайдеш в ліс, ох насолода,
Навіть ніг тоді не шкода,
Тут радієш, мов дитина,
Гарно гнеться в лісі спина.
Серце б’ється і радіє,
Кожен гриб любов’ю гріє,
Кладеш в кошик, мов дитину,
Грибну дружну всю родину.
Тішить око жовтий лист,
Та не в кожного той хист,
Хто не був у лісі шкода,
Дуже гарна насолода.
У ногах весь ліс лежить,
Жовтим листом шелестить.
http://antonina.in.ua/index.php/pejzazhna-lirika/325-gribna-mana.html
