Стікають дні
У чашу осені
Краплинами прозорими.
Холодне небо
В темну ніч
Стікає зорями.
Ген потяглися
Журавлі
За обрій клином.
Верба під вітром
До землі
Зігнула спину.
Над ставом
Тихо осока
З дощем шепочеться -
*Ще день чи два
І сніг піде,
А так не хочеться.
Хоч би ще
Крапельку тепла -
Погожу днину,
Щоб осінь
Золотом змогла,
Хоч на хвилину,
Прикрасить
Листя і траву,
І все навколо,
Ще хоч би раз,
Один лиш раз,
Побачить *sоle*.
sole (італ.) - сонце
как прекрасно вы передали настроение, как знать, возможно это в поэзии это и есть то самое главное. передать другому через настроение частичку самого себя.пока читал, чувствовал, как вы. спасибо.
@NN@ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую за такі схвальні відгуки, хоч я про свої вірші не такої високої думки, приємно, що подобаються
Писати короткими реченнями набагато складніше, аніж довгими…
Тут має бути кожне слово ємне, і ВАМ це вдалося…
Особливо сподобалися ось ці романтично-пейзажні рядочки:
Стікають дні Із чаші осені Краплинами прозорими. Холодне небо темну ніч цілує зорями.
