17.10.2013* 18:10
Першу добу я приборкував П'ять Сил, які посягали на виключне право спілкуватися зі мною та користуватися моїми послугами. При цьому я записував текст, який чув телепатично - там були мої та не мої слова і думки, чвари П'яти Сил, проповіді на Добро та спілкування з Малими планетами і маса іншого прояву явної "бредятини". Частина мене опиралася цьому, а коли я раптом побачив, що моя рука виводить каракулі, які я сам не можу прочитати, а фрази стали відверто навіжені, я закричав, що не буду нічого робити, слухати та фіксувати. Запала тиша в моїй голові.
Я сів за робочий стіл і тупо дивився на стіну перед собою. Вона була пофарбована господарем майстерні в колір тіла переляканої німфи (вираз Ільфа і Петрова), він завжди мене дратував, але раптом я побачив, як на стіні проявилися п'ять вертикальних смуг різної тональності цього кольору. Дивився на них і зрозумів, що це мені пропонують попрактикуватися із П'ятьма Силами. Почав зменшувати та збільшувати думкою ширину смуг, міняти їх місцями і дивуватися, що нічого не боюся. І стало ясно, що я давно вже нічого не боюся, бо, сказав собі, я поїхав розумом. Тоді роздався нейтральний Голос: "Ти не навіжений. У тебе Психогенний колапс!"
Подумав тупо: "Хто це говорить?" і поглянув на вікно, що було ліворуч від мене. Вікно було закрите горизонтальними жалюзями, а я точно знав, що за вікном Хтось стоїть і уважно дивиться на мене. "Не дивись на решітку!" - роздався вереск в думках, але я відмахнувся і почав обмірковувати як та чому я поїхав розумом.
Усвідомив, що за вікном темно, і вирішив, що треба іти спати. Почвалав у спальню, ліг на ліжко, але заснути не міг. І не тільки тому, що мене знову почали рвати на частини Голоси, а ще і тому, що раптом, вночі (!), у квартирі наді мною, де не було музикантів, а жили роботяги, почав голосно грати рояль. І він грав всю ніч - тільки величні класичні мелодії, які я пізнавав та не пізнавав, напевно тому, що ніколи не був знавцем музики, особливо класичної. Інколи мелодії ставали явно не людськими, інколи вони були як вибух. Але тільки для того, щоб перейти у повільне розгортання теми, але всі вони були красиві і не викликали в мені протесту. Вони задаровували мене. І так було до ранку. А потім я і не помітив, коли мелодії припинилися.
Я нічого не їв. Не було апетиту та і не було що їсти. Пив воду, декілька разів робив собі чай.
Я ще вяло щось думав про дружину та Бажена, як раптом Голоси почали суперечку між собою: "Цей молодший син, який є старшим!" - "Так, так, але молодший стає старшим, щоб був молодший!" - "Старший є молодшим, молодший є старшим, але молодший тільки молодший!" - "Так, так!" Я закричав в голос:
- Є тільки два сина!
"Він говорить: два сина!" - "Бреше!" - "Так, так, бреше, бо у нього чотири сина!" - "То хай побачить!"
І я побачив, як на фоні стінки ліворуч від мене по діагоналі під стелею рухаються пари і десь в кінці цієї вервечки іду я, тримаючи за руку дуже молоду дівчину. Я знову закричав:
- Не хочу, не хочу більше одружуватися!
"Він не хоче!" - "Так, так, він не хоче більше одружуватися!" - "То й що? Хай не хоче!" - "Отож!"
Другий день почався непомітно і розпочався з того, що я раптом почав спілкуватися із Дияволом. Він був здивований, що його бояться люди, що роблять пальцями козу, відганяючи його, з цього він довго сміявся, завіряв, що взагалі для нього мошкара Людство не існує, і в межах Всесвіту його існування ніяк не пов'язане із Людством, яке раптом вирішило, що він є Диявол і що його слід боятися, бо він робить зле Людству. Все це йому набридло, цікаво було щось нове для себе зустріти, але він втомився від всієї цієї ахінеї і тому він прощається зі мною. На прощання він дарує мені здатність розмовляти магічними жестами і я довго повторював за ним рухи руками та пальцями.
Це була Перша Сила, яка пішла від мене.
Коли вона покидала мене, то я знову почав обмірковувати свою навіженість. А Голос знову сказав: "У тебе Психогенний колапс!"
18:55
ID:
454996
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 17.10.2013 18:59:52
© дата внесення змiн: 18.10.2013 18:44:26
автор: Левчишин Віктор
Вкажіть причину вашої скарги
|
