Я для дитяти казку вигадаю - на ходу,
Нехай послуха - міцно спати буде.
Лисичку найхитрішу приплету сюди руду,
І їжачка, й пустельника - верблюда.
Такий- собі виходить вінегрето - бісбармак,
Розпалює фантазія уяву.
Як змія злого, мов капусту, сік Левко - козак,
Розкривши ротик слухає "малява".
Тепер найголовніше смислу трішечки вдихнуть,
І вивести мораль якусь, повчальну.
Ой леле, не встигаю, бачу - міриться заснуть,
Затягує вже пісню позіхальну.
Отож, швиденько вкручую щасливий "хеппі енд",
Якраз вгадав - і вії очі закривають.
У казці головне - то зло добром розбити вщент,
За те її і словом "казка" величають ...
осінь 2001р.
