Заворушилась гідра на болоті,
Сичить, плюється гнівно в небеса,
Не Геркулес, в своїй ,простій роботі,
На бій до неї йду уже не сам.
Зі мною поруч, сотні чистих серцем,
У кожного словесний гострий ніж,
У кожному бажання в серці б’ється,
Зітнути голови з ворожих пліч.
Усі одразу,щоб не відростали,
Та спопелити, геть прогнившу плоть,
А потім загартованою сталлю,
Очистити потік від нечистот.
Ми віримо – осушимо болото,
Хоч гідра і плюється і сичить,
І в джерела , кристально чистих водах,
Заграють Сонце та небес блакить.
