Хто ж зупинить це?
З пам'яті моєї тебе зітре.
Хто ж мені допоможе?
У темноту світло принесе.
За вікном дощ падає,
Мене все дразнить.
Все падає і падає,
Про тебе нагадує.
Ти пішов, я залишилася одна,
Прийшла відтоді до мене в дім самота.
На підвіконні часто сиджу,
А думками лиш до тебе лечу.
Погода змінюється…
Та на душі лишається
Той самий аромат дощу,
Як в той день, коли сказала: "Не відпущу!"
Здавалось, падати він вічно буде,
Здавалось, що не вщухне.
Та ні, він зупинився!
У моїй душі надовго забарився...
