Шикуйтеся,мої
примарні Генерали...
Кидайте уцілілі
гарматки й прапорці.
Закінчилась війна.
І ми війну - програли.
Вже дощ тече безкарно
по мокрому лиці.
Гіркий поразок ром.
Налийте,Капітани...
Відпустимо у море
діряві Кораблі.
На синіх островах
цвітуть чужі тюльпани.
Пірнайте в теплу пляшку -
Подалі від землі.
Змивайте грим,мої
фарбованії міми...
Закінчено виставу.
Завіса.Крапка.Край.
Пишу на всіх стовпах:
прохід закрито -міни.
Малюю милий череп
на дверях в псевдо- Рай.
Бувай! :)
програш - поразка - закінчення вистави... інколи цими словами називаємо подію, яка болить лише в саме цю мить, але не є дійсно остаточною та безповоротною... дякую за вірш як привід подумати над своїми минулими псевдостражданнями.
уляна задарма відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
бувай - це тільки привід сказати невдовзі - "привіт..."
Уляночко, так поетично Ви сумуєте... так оригінально... і цей Ваш вірш - ТАК мені до сердечного смаку... Ви - мій Поет... і художник - впевнена...))) інколи доводиться зробити крок назад - щоб потім вийшло два кроки вперед - поки череп на воротах раю - лише "картинка" - перемога не може бути скасованою... перемоги Вам... і всім нам...
уляна задарма відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
