Перевеслом покотилося життя
по дорозі невимовної печалі.
Душу смуток ніжно пригорта
на любові тихому причалі.
Перевеслом покотилось що є сил,
загубилося між іншими життями
Залишивсь позаду небосхил
до якого прагнуло думками.
Перевеслом покотилось між тривог,
поміж втрат, що сіяні у травах
Тільки болю ревний монолог
у душевних залишивсь загравах
