Усвідомив нарешті я
Те, що з рік не міг збагнути –
Лейтенантом Шмідтом
Мені ніколи не бути.
І першим твоїм коханням
Вже ніколи не стати.
Все, чого не було,
Я не можу забути.
І ніяк не полишу
Сподівань даремних своїх,
Що скресне нарешті крига
В синіх очах твоїх.
Ти мені пропонуєш
Залишити все, як є.
Що ж, хай так і буде,
Як ти бажаєш,
В самотності, видно,
Справжнє щастя твоє
Потому, можливо,
Час кращий до мене прийде
І мрій нездійсненних тягар
З моєї душі спаде.
2014
