Весною пахнуть темні ночі,
І радість лине уві сні,
В годину мирну тільки хочу,
Прожити в тиші свої дні,
Я юність часто бачив поряд,
За спинами старих людей,
Блукав по світу чистий погляд,
І серце вічно молоде,
Всі люди наче купа квітів,
Де скрізь росте бур'ян й спориш,
Я хочу лиш життя прожити,
Щоб бути криком серед тиш,
Летить з орбіти перша вічність,
Свій перший подих в бік весни,
Я глянув долі грізно в вічі,
Щоб далі свій тягар нести,
Для нас всі ночі пахнуть смогом,
Горить свіча старого дня,
Хтось ділить тяжкий путь із Богом,
А хтось шукає сам життя,
Та всі ми світимо як зорі,
Світила всіх земних чудес,
Хто все життя палав не кволо,
Той в пам'яті людей воскрес.
