Вона не зовсім знає ким ти є,
ким ти був,
хто розділяв з тобою кімнату
ковдру та подушку,
хто обіймав тебе за плече.
Але її дні закінчуються тобою
і земля осипається з-під ніг.
Ти ще не відчував
як пульсує її тіло
як стискаються руки
від тривожної насолоди.
Ще не обпечені зап'ястя,
шия та губи
гарячими поцілунками.
Але ти ж знаєш, вже зовсім скоро
розпочнуться усі ці неспокійні війни
і битви,
впадуть перегороди і стіни.
вона твоя нагорода
чи повітря?
Якщо хочеш - літай.
але знай
сам для себе
чи ти метелик
що зачаровано летить на вогонь,
чи пташка в небі.
