Ми люди різного покрою,
Але душа у нас одна.
Живемо з Божою іскрою,
А голова наша брудна.
Вдихнув у нас любов й ненависть
І вибір дав зробити нам,
Що вибрать нам:»Зробити користь?
Чи йти по зрадника стопам?»
Одні надію людству дaрять,
А інші- сльози і брехню,
І вже здається глузд наш варять,
І настромляють на стрілу.
Ні слова не дадуть сказати
Й думки всі заберуть собі
До того ж, ще й начнуть карати,
Й доведуть всіх до стрільби.
А самі їстимуть ікру
Й сидітимуть в м’якеньких кріслах,
Коли ж людей життя вже на кону,
І заплановане по днях і числах
