Стань моїм небом, спробуй!
Ти зумієш злетіти, знаю!
Я -твоя невгамовна зброя,
Ти -мій безмежний далю!
Стань моїм сонцем дивним.
В пристань снів занеси вітром.
Кораблем почуттів диким,
У каюти в колінах білим.
Ти в світанках прибув літніх.
В чашці кави з терпким рафінадом.
І неонових фарбах світла,
Закрутив в коханні торнадо.
Ти мій ласий шматок щастя!
Відкушу і зжую смачно.
Особливістю нашої казки
Є тепло, щира вірність, вдячність.
А кохання наше, віриш?!
Я завжди бачу пухнастим.
От котом, наприклад, хижим.
З хитрим поглядом- теплим,ясним.
З муркотінням душі в світанках,
І з контролем мишей в куточку,
І гойданням на всіх фіранках,
І дрімати, згорнувшись клубочком.
Це напевне тобі моя сповідь!
Най пробачать мене всі поети.,
Ти в віршах моїх – доля,
Ти -мої загадкові куплети!
Я одна із тих, що пробачають, але ж "ласі кусочки" більше асоціюються з задоволенням, отриманим від процесу травлення, чим із щастям. Звісно, що щастя кожен розуміє по-своєму...
Tetyana_Shulga відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
