З мене вистачить цього крику
і твоїх постійних образ.
Бо твій образ для мене дикий
і лякають мільйони фраз.
Що з`їдають мене з середини
не даєш нам жити нормально
ти сама руйнувала щодини
усе те, що здавалось банально..
Мені просто ти остогидла
твої очі настільки злі
Що дивитись на них набридло
я немов на самому дні.
І від голоcу твого нудить
що пиляє мене без причини
Нехай Бог тебе сам осудить
Дай хоч трохи я відпочину.
Подивися на себе, людино
на кого ти стала схожа?
І покрились всі спогади димом
зрозумій, що зі мной так не можна.
Я живий, і у мене є серце
але ти цього не цінуєш
Ти гаряча, неначе з перцем
наші долі сумні руйнуєш.
З мене вистачить всього, кохана
ти сама собі робиш гірше
У душі заживає рана
бо не буду з тобою більше.
