Страна в огне.
Там рвут «кордоны».
И тучей накрывает «град».
Из-за границы эшелоны
С оружьем посылает «брат».
Калечит и людей, и судьбы.
Наёмников – не перечесть.
А кто-то «растопырил губы»,
Забыл и мужество, и честь.
Совсем-совсем не хочет ДУМАТЬ.
Твердит, что нам угрозой США.
Надеется, что «ваша раша»
Рублём одарит не спеша…
Страны устои - на ночь глядя -
Сдаёт врагу за медный грош.
Зовёт «Приди, российский дядя!
Так сладко песенки поёшь!»
Уже Европа вся восстала!
И санкций разных уж не счесть!
Но подчинённые вассалы
Моей стране готовят месть.
То мост случайно подрывают,
То в душу плюнут не спеша.
Тот воет. Этот подвывает…
В них пророссийская душа.
В них лепет - вроде полоумных,
В них вместо глаз – одни рубли.
Когда-то разучились ДУМАТЬ.
И больше, в общем, не смогли.
згодна з Вами. Мене дивує сліпота деяких і віра рос смі та їхнім клоунам-політикам. Я знаю, не даремно весь світ не вірить Пу. Бо очі зрячі, а не засліплені.
Bogdan_Сhorniy відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І я про те! Вся Європа вводить санкції, а Раша робить вигляд безневинної овечки!
Молодець! Слід називати речі своїми іменами!З такою любов'ю і біллю до розтерзаної України!
Bogdan_Сhorniy відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Це була відповідь одній поетці, що не розуміє, що розбрат між людьми виникає тоді, коли патріоти намагаються переконати НЕСВІДОМИХ, що не можна зраджувати батьківщину. http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515661
І вона ще нас називає ПАРАЗИТАМИ... ЕХ!!!
