Вже весна та літо красне
В далечінь спливли.
Осінь щедра на принади,
Золоті дари.
Ніби все тут без загадок—
Чудо-розмаїть
Демонструє всім достаток,
Наче мимохіть.
Та природі відпочинок
Теж потрібен вкрай.
Її пісня лебедина--
Вишиванок дар.
Ось опеньки зовуть в гості:
Чи по смаку дар?
Ліс затих, листя шурхоче,
Прикрашає парк.
На гілочці лист-сирітка.
Дощик підгуля.
Ніч одягне білу свитку,
В інеї зоря.
Забілілися і скроні,
Час кудисьсплива.
Притомились мої коні—
Відстань не мала.
Сивина – та не покине
Голову в роках.
А природи буйство щире
Житиме в віках.
Прощавайте, щедрість сонця,
Гущина дібров.
Завітаєм, як віконце
Весна скрасить, зборов сон.
